Високопілля (до 1915 року – Кронау) – селище міського типу і адміністративний центр району. Кронау засноване в 1869 році німцями – переселенцями із німецьких колоній Таврійської губернії. У VІІІ випуску ”Ведомостей из важнейших селений Европейской России” за 1886 рік Кронау згадується як центр волості. У 1889 році в ньому проживало вже 497 чоловік, 349 з яких займалися сільським господарством. Інтенсивно розвивались товарно-грошові відносини і капіталістичне підприємництво. В середині 80-х років ХІХ століття в Кронау почав діяти невеликий пивоварний завод, два оптові склади вина, два лісопильних склади. Пізніше російський купець Ю.А.Торлін побудував в колонії паровий млин (його обслуговували 30 робітників), який виробляв за добу 14,5 тонн борошна дев’яти сортів. В 1900 році товарообіг 17 торгівельних підприємств Кронау складав 145 тис.крб. Тричі на рік тут влаштовувались ярмарки, на які збиралися селяни, ремісники, торгівельний люд із навколишніх сіл. На зламі віків в колонії вже працювали 5 магазинів, корчма, винний погріб, пивна та дріб’язкова лавки.

Вже в перші роки існування колонії на сезонні роботи сюди приїздили малоземельні та безземельні селяни-українці з Полтавської та Чернігівської губернії. Частина заробітчан, відпрацювавши сезон, залишалися зимувати в Кронау, пізніше одружувалися, заводили господарство і жили разом з німцями, водночас добре вивчаючи їх культуру, мову і звичаї. Поступово в селищі склалися чотири общини: українська, німецька, російська та єврейська. Вони були різними за чисельним складом, проте відігравали помітну роль в житті волосного центру. Представники національних общин часто одружувалися між собою і з’являлись російсько-німецькі, українсько-російські сім’ї.

Колонія росла, обіг її головних промислових підприємств збільшувався з кожним роком. Високу марку торлінського борошна знали не тільки в Російській імперії, але і за її межами. Саме процес економічного зростання Кронау сприяв тому, що Ю.А.Торлін використав свої зв’язки і фінанси для внесення змін до затвердженого царським указом проекту будівництва залізниці Херсон - Мерефа. Саме Юхиму Андрійовичу Торліну – російському купцю і підприємцю високопільці завдячують тим, що саме через Високопілля в 1916 році пролягла залізнична колія.

У 1914 році, коли почалася війна царської Росії з кайзерівською Німеччиною, “височайшим указом” було перейменовано всі населені пункти з німецькими назвами. В 1915 році Кронау дістало офіційну назву - Високопілля за його місцем на високому вододіллі Дніпра й Інгульця та південних відрогах Наддніпрянської височини.

З 1920 по 1923 рік Високопілля входило в Криворізький повіт Катеринославської губернії, в 1923-1926 роки в Апостолівський район Криворізького округу.

31 березня 1926 року ВУЦВК і РНК УСРР прийняли постанову “Про утворення  на території Херсонської округи Високопільського району  з переважною німецькою людністю”.

Постановою передбачено: “Утворити на території Херсонської округи новий Високопільський район з переважною німецькою людністю з центром у селищі Високопілля у складі вищенаведених залюднених пунктів”.

Всього в районі налічувалось 36 населених пунктів, з них 29 німецьких. За період з 1935 по 1944 рік район пережив декілька реорганізацій, в тому числі і ліквідацію. В сучасних межах район існує з грудня 1966 року і розташований на півночі Херсонської області в басейні ріки Інгулець, правої притоки Дніпра, і межує з адміністративними областями України - Миколаївською і Дніпропетровською. На півночі район має спільні кордони з Широківським районом Дніпропетровської області, на півдні з Великоолександрівським районом Херсонської області, на сході - з Нововоронцовським районом Херсонської області, на Заході з Березнігуватським районом Миколаївської області.