Голодомор як помста за свободу

Українська демократична революція, що розпочалася у березні 1917 року, стала переломним моментом вітчизняної історії. В процесі цієї революції сформувалася ідея державної незалежності України, яка визначила подальший розвиток українського народу. Революція значно прискорила становлення української політичної нації, формування культурної еліти та економічно незалежного і національно свідомого селянства.

Але після Жовтневого перевороту (у радянській історіографії - Велика жовтнева соціалістична революція) за 1917-1921 роки на більшій частині території колишньої Російської імперії владу захопили комуністи. Вони окупували і знищили демократичну Українську Народну Республіку, проголошену в 1917 році.

Через затяту боротьбу українців комуністичний режим для зміцнення становища в Україні змушений був піти на створення у 1919-1920 роках квазідержави - УСРР зі столицею у Харкові та певні поступки українському національному рухові.

У 1920-х роках в Україні відбувався культурний ренесанс європейського зразка. Під гаслом «Геть від Москви!» формувалися самобутні, відмінні від російських, культурні традиції, орієнтовані на Європу. Створювалася національна система освіти, обґрунтовувалася економічна концепція України як автономного економічного організму. Проте до кінця 1920-х років у СРСР ствердився тоталітарний комуністичний режим із суворою суспільною ієрархією. Будь-який прояв незгоди або нонконформізму (як індивідуального, так і малих або великих груп людей за професійною, національною, релігійною, партійною ознаками) негайно жорстоко придушувався і карався.

Форсована індустріалізація та суцільна колективізація кінця 1920-х призвели до невдоволення людей у різних регіонах СРСР. Найактивніше спротив чинила Україна, яка мала досвід власної державності у попередній період. Центром опору більшовицькій політиці стало українське село.

У 1930-му в Україні відбулося понад 4 тисячі масових виступів, в яких взяли участь, за оцінками дослідників, 1,2 мільйона осіб. Протести були стихійними та розрізненими, добре озброєні і підготовлені війська порівняно швидко придушували їх. Але опір все одно змусив комуністів призупинити колективізацію.

І в 1932, і в 1933 роках у різних куточках України режим змушений був придушувати масові виступи – «волинки» – які ставали відчайдушними спробами доведених до межі голоду українських селян не стільки відстояти права, як просто вижити. За перші 7 місяців 1932 року органи ҐПУ (главное политическое управление) зафіксували в УСРР 930 масових протестів (виступів), що становило понад 56 % усіх антивладних виступів в СРСР за цей час.

У першій половині 1932-го в Україні з колгоспів вийшли десятки тисяч селянських господарств, які прагнули відновлення економічної свободи. Незважаючи на тиск партійних і державних органів, майже 500 сільських рад ризикували відмовлятися від нереальних планів хлібозаготівель.

Цей стихійний спротив окупаційна влада назвала підготовкою антикомуністичного повстання, яке начебто мало вибухнути навесні 1933-го і використала як виправдання вбивства голодом.

Головна ж причина вчинення злочину Голодомору полягала у тому, що українська нація, друга за чисельністю в СРСР, мала величезний культурно- історичний спадок, власні славетні традиції державотворення, досвід національно-визвольної боротьби. Україна стояла на заваді створення тоталітарної комуністичної імперії. Широкі кола інтелектуалів та економічно самостійне селянство не сприймали політики комуністичного керівництва. Тому режим поставив за мету знищити українців як політичну націю, котра рано чи пізно могла поставити питання про створення незалежної держави. Для досягнення цієї мети був обраний жахливий інструмент - вбивство голодом.

Голодомор був спеціально спланованою і ретельно замаскованою каральною операцією.

Внаслідок умисного створення умов, несумісних із життям, за менш ніж календарний рік (зима 1932 - літо 1933) в Україні загинули мільйони людей. На жаль, страшні обставини злочину та свідома заборона ведення статистки смертності унеможливлюють встановлення точної кількості й вичерпного поіменного списку жертв.

Перші підрахунки загиблих з’явилися ще у 1933-му. Вже тоді називали цифри: 7 і навіть 9 мільйонів померлих від штучно організованого голоду. Оцінки сучасних дослідників також значно різняться - від 1,8 до 7 і навіть 10 мільйонів жертв. Від 2007 року підрахунком утрат України у Голодоморі 1932-1933 років займається Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України імені М.Птухи. За висновками фахівців Інституту, через Голодомор в УСРР загинуло 3 мільйони 941 тисяча осіб. Непрямі втрати (дефіцит народжуваності) дорівнюють 600 тисяч осіб. Ці цифри ввійшли до матеріалів кримінальної справи за фактом вчинення геноциду в Україні 1932-1933 років.

Учені Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України імені М.Птухи створили для Гарвардського університету карту втрат УСРР у Голодоморі. За даними науковців, найбільше постраждали лісостепові регіони України із давніми козацькими традиціями та потужним національним рухом під час Української революції 1917-1921 років – Полтавщина, Черкащина, Кіровоградщина, Київщина, Поділля. У цих регіонах в окремих районах упродовж 1933 року вимерло понад половину населення.

Голод став зброєю масового біологічного знищення українців. Він на довгі десятиліття порушив природний та політичний розвиток українців як спільноти, призвів до морально-психологічних змін у свідомості нації, наслідки цієї катастрофи відчуваємо і понині.

 


 

На виконання заходів у зв’язку з 85-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні вперше в місцевих ЗМІ опубліковуємо документи Державного архіву Одеської області стосовно подій того часу, які стосуються Архангельської селищної ради, що перебувала в складі Великоолександрівського району Одеської області.

З інформаційного секретного листа уповноваженого Обкому КП(б)У про випадки трупоїдства і людоїдства в Велико-Олександрівському районі від 28 березня 1933 р.

…Положение в Б-Александровском районе я считаю настолько напряженным, что откладывать мою информацию до моего приезда в Одессу нельзя. Поэтому, переезжая в Калининдорф, я фельдъегерской почтой высылаю Вам мою информацию.

Для определения степени пораженности мы взяли на выборку несколько сельсоветов: Н-Дмитриевский, Б-Александровский, Старосельский, Архангельский и М-Александровский. Выбраны были эти сельсоветы по следующим соображениям: в Б-Александровском и М-Александровском сельсоветах были случаи трупоедства (человеческие трупы), в Архангельском был случай людоїдства (Таємне спецзведення управління робітничо-селянської міліції Одеської області в Одеський облвиконком від 02.03.1933 про випадок вбивства 12-ти, та 13-річним підлітками 12-річного сусіда з метою людожерства – прим.авт.), в двух остальных сельсоветах таких случаев не было. Мы пытались установить, являются ли такие факты показателем степени пораженности.

Н-Дмитриевский и Старосельский сельсоветы, где этих случаев не было, являются более пораженными, нежели Б-Александровский и М-Александровский, в которых констатированы случаи трупоедства. С другой стороны Архангельский сельсовет, где был случай трупоедства, из этих 5 сельсоветов является наиболее пораженным. Это не дает мне права ставить наличие или отсутствие этих фактов в прямую зависимость от степени пораженности. Я склонен в некоторых случаях подозревать здесь проявление провокации со стороны классово-враждебных элементов. Ясным стало после обследования, что степень пораженности очень высокая, и что учет производится чрезвычайно хаотично. Привожу некоторые данные, полученные при обследовании.

Архангельский сельсовет. Сейчас насчитывается 250 дворов. Детей до 8 лет свыше 200 душ. Яслями охвачено 140 детей, среди них 12 детей отечных, к настоящему времени выздоравливающих. Все дети в яслях, за исключением 1-2 десятка, очень истощены. На дому охвачено 62 ребенка до 8 лет – все отечные, из которых 20 душ уже поправляются. Из 200 детей школьного возраста горячими завтраками охвачено 120 детей. Взрослого населения охвачено около 300 душ, из них отечных свыше 100. Эти данные показывают, что подавляющее большинство населения этого сельсовета нуждается в серьезной помощи. Необходимо отметить, что после распределения продпомощи новых случаев отечности нет, количество отечных уменьшается.

За февраль количество смертей по этому сельсовету – 41, за март – 59. Несмотря на то, что в марте общая цифра больше февральской, однако тенденции, которые мы наблюдаем по пятидневкам, являются положительными.

Пятидневка – 24 смерти, ІІ – 24, ІІІ – 9, ІV – 2. Охват продовольственной помощью начался к началу ІІІ пятидневки, и с этого момента начинается резкое падение цифр смертности. Архангельский сельсовет из всех обследованных является наиболее пораженным, в котором остро нуждается в продпомощи 80-90% населения. Старосельский сельсовет, где план хлебозаготовок выполнен, степень пораженности тоже очень высока и близко подходит к Архангельскому сельсовету. По трем остальным сельсоветам пораженность достигает 50-60%.

Наблюдается большое количество случаев, когда из продпомощи, оказываемой пораженным семьям, взрослые съедают все, лишая питания детей; детей находят опухшими в то время, когда родители остаются в относительно нормальном состоянии. Это принуждает к охвату всех детей организованным порядком через ясли, детские площадки и горячие завтраки по школам. Это выражается в следующих цифрах:

Детей от 1 – 4 лет яслями охвачено – 3490 детей (не полностью).

Детей от 5 – 8 лет яслями охвачено – 4600 детей (из 5515 д.).

Детей школьников горячими завтраками охвачено 10275 детей (полностью).

Всего охвачено – 18365 детей.

Всего детей по району около 20000.

Судя по обследованным сельсоветам, взрослое население поражено острой нуждаемостью по району не меньше чем на 50%. В районе насчитывается 59000 чел.

Данных об отходе населения получить в районе не удалось (отход в районе не отрицают). Если предположить 10% отхода, - все население, ориентировочно, можно определить в 53 – 54000 человек. Взрослого населения, таким образом, 33 – 34000 человек. Подлежит охвату продпомощью 17000 взрослого населения. Если принять норму выдачи для детей 150 г, для взрослого – 400 г, месячная потребность в продпомощи выразится в 290-300 тонн. Присланная на март помощь в 150 тонн распределяется с 11 – 12 марта, вобрез хватит по 1 апреля.

Считаю необходимым указать на следующие два обстоятельства:

1. С каждым днем, с каждой пятидневкой количество остронуждающихся будет прогрессировать, ибо личные запасы колхозников будут расходоваться (проедаться).

2. С апреля начинается массовый сев, а в мае – прополочная, во время которой улучшенное против марта питание является хозяйственно необходимым, ибо упирается в вопросы производительности труда. В какой прогрессии пойдет нарастание острой нуждаемости, определить не могу, но ясно, что ежедневная продпомощь, определенная мною на сегодняшний день ориентировочно в 10 тонн, должна в какой-то прогрессии увеличиваться до конца мая. Кроме изучения степени пораженности района, мы совместно с секретарем РПК, Председателем РИКа и начальником ГПУ занялись вопросами организации распределения продпомощи, учета остронуждающихся, отечных, смертность. Установили очередность групп населения, коим оказывается продпомощь, приведя это в соответствие с указаниями ЦК. Выделенные ответственные по сельсоветам товарищи взялись за дело распределения, за ликвидацию явлений отечности среди населения и за точный учет всех остронуждающихся.

Констатировано абсолютное отсутствие врачебного надзора за яслями, за питанием в них детей (были случаи смерти детей в яслях от поносов, вследствие неправильного питания после продолжительного голодания). Для организации постоянного медицинского обслуживания детских учреждений и больных среди взрослых, для организации санитарной обработки детей в коллективах постановлением РПК отозван из села райздравинспектор, который между прочим, в течение 6 месяцев не был у себя в аппарате. Даны точные указания, что помощь выдается только за работу и как аванс в счет трудодней 1933 года, до возвращения трудоспособности, после чего помощь будет выдаваться только за работу.

Також виявлено, що рішенням Бюро Обкому КП(б)У від 05.12.1932 колгосп імені Петровського Архангельської сільради включено до переліку колгоспів Одеської області, занесених на «чорну дошку» – як таких що незадовільно виконують план хлібозаготівель з подальшим вжиттям до них репресивних заходів.

Завідувач архівного сектора
районної державної адміністрації                                  Олександр Пивоваров