20 листопада 2018 р. відбулося засідання Комісії з питань координації євроатлантичної інтеграції України

Під час засідання було порушено питання виконання Річної національної програми (РНП) під егідою Комісії Україна – НАТО у 2018 році та стан підготовки проекту РНП на 2019 рік.

Захід відбувся під головуванням Віце-прем`єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України І.Климпуш-Цинцадзе.

Директор Департаменту ЄС і НАТО Міністерства закордонних справ Сергій Саєнко поінформував, що станом на кінець третього кварталу 2018 року 386 заходів, запланованих РНП, знаходяться у процесі виконання, 45 заходів виконано, а 23 заходи з різних причин були перенесені.

Віце-прем`єр-міністр також наголосила на важливості активнішої участі Національних координаторів галузевого співробітництва України з НАТО та інших членів Комісії у двосторонніх консультаціях Україна – НАТО з оцінки виконання РНП.

В Альянсі позитивно оцінюють поступ євроатлантичної інтеграції України, водночас рекомендують зосередити увагу на подальшому реформуванні сектору безпеки й оборони, зокрема, в частині посилення дієвого цивільного та парламентського контролю, а також на виконанні інших завдань, передбачених законом про Національну безпеку.

За даними Міністерства оборони, наразі 40% керівників структурних підрозділів ЗСУ та 82% персоналу – цивільні особи. Усі заступники Міністра оборони до кінця року мають стати цивільними особами.

Також члени Комісії обговорили підсумки проведеної 7–8 листопада Міжнародної конференції «Уроки гібридного десятиліття: що треба знати для успішного руху вперед». Конференція відбулася в межах гібридної платформи Україна – НАТО. Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що важливо опрацювати перелік поданих пропозицій, пріоритезувати їх та виокремити спільні завдання для України та НАТО. Вона переконана, такий захід має відбуватися в Україні щорічно.

Окремо учасники обговорили нагальність посилення кадрової спроможності міністерств і відомств у частині євроатлантичної інтеграції, зокрема, через навчальні модулі за підтримки сторони НАТО.

Йшлося також про взаємодію з Альянсом у напрацюванні механізмів системи національної стійкості включно із захистом критичної інфраструктури та реагування на надзвичайні ситуації.

 

Започаткування проекту Трастового Фонду НАТО із перезахоронення радіоактивних джерел на об’єкті “Цибульове” (Кіровоградська область) Міністерства оборони України

26 вересня 2018 року у Державному агентстві України з управління зоною відчуження за участі Віце-прем’єр-міністра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції І.О.Климпуш-Цинцадзе, Голови ДАЗВ України, заступника Голови Державної інспекції ядерного регулювання України, заступника Міністра оборони України з питань євроатлантичної інтеграції, делегації Агенції НАТО з підтримки на постачання (NSPA, Люксембург), Посольства ФРН в Україні відбулося відкриття проекту Трастового Фонду НАТО із перезахоронення радіоактивних джерел в Україні “Ліквідація могильника радіоактивних відходів, які зберігаються на об’єкті “Цибульове” Міністерства оборони України” (с. Цибульове Кіровоградської області).

У різних регіонах України існують об’єкти, на території яких у період між 1960 і 1990 роками Збройними Силами колишнього СРСР у спеціалізованих сховищах (могильниках), були захороненні радіоактивні відходи, що утворилися внаслідок виконання військових програм колишнього СРСР.

Для ліквідації цих могильників радіоактивних відходів, зменшення їх негативного впливу на навколишнє середовище і населення та приведення території об’єктів до екологічно безпечного стану, виконання міжнародних зобов'язань Україна запросила НАТО про допомогу.

Для створення правових умов реалізації проектів допомоги Україні 8 лютого 2013 року була підписана та 17 червня 2015 року ратифікована Верховною Радою України Імплементаційна угода між Кабінетом Міністрів України та Організацією НАТО з підтримки і постачання (ОНПП) про перезахоронення радіоактивних відходів, що утворилися внаслідок виконання військових програм колишнього СРСР в Україні (Закон України № 526-VIII від 17.06.2015).

В рамках цієї Імплементаційної Угоди НАТО разом з Україною у 2016 році був започаткований перший пілотний проект по перезахороненню таких відходів. Першим могильником радіоактивних відходів за ступенем небезпеки був визначений об’єкт “Вакуленчук” Державної прикордонної служби України (смт. Вакуленчук Житомирської області). Проект з його ліквідації був успішно виконаний за допомогою НАТО протягом 2016-2017 років.

На запит України у серпні 2018 року НАТО прийняло рішення про започаткування робіт на наступному об'єкті у рамках Трастового фонду НАТО - проект “Ліквідація могильника радіоактивних відходів, які зберігаються на об’єкті “Цибульове” (військова частина А0981 МО України, с. Цибульове, Кіровоградська область).

Провідною країною в цьому проекті є Федеративна Республіка Німеччина. Агенція НАТО з підтримки та постачання (NSPA) є Виконавчою агенцією та відповідає за всі аспекти управління проектом до його завершення відповідно до політики Трастового фонду НАТО/ПЗМ.

Координатором та бенефіціаром з боку України в частині супроводу робіт з поводження з радіоактивними відходами є Державне агентство України з управління зоною відчуження.

 

Етапи реалізації проекту:

1. Радіаційне обстеження об’єкту, вивчення історичної інформації майданчика з проведенням радіологічних і екологічних досліджень.

2. Підготовка технічного рішення, попередня обробка радіоактивних відходів, їх вилучення, кондиціонування, пакування у відповідні контейнери та транспортування до місць захоронення.

3. Рекультивація території об’єкту, відновлення території до свого первинного стану.

Результати реалізації проекту:

надати допомогу Україні у вирішенні проблеми зберігання та ліквідації радіоактивних відходів;

позбавити Міністерство оборони України невластивих йому функцій;

провести реабілітацію території, на якій зберігаються радіоактивні відходи;

поліпшити стан радіаційної безпеки та усунути загрозу незаконного розповсюдження цих радіоактивних матеріалів, знизити рівень соціальної і психологічної напруженості в регіоні, а також зменшити негативний вплив радіоактивних відходів на навколишнє середовище та безпеку для громадськості;

отримати досвід проведення таких проектів для ліквідації інших наявних могильників та місць зберігання радіоактивних відходів на території України.

 

Засідання Комісії з питань координації євроатлантичної інтеграції за участі Заступника Генсекретаря НАТО з політичних справ і політики безпеки, Посла Алехандро Альваргонзалеса

Ми виходимо з того, що політичні рішення НАТО щодо членства України були схвалені 10 років тому на Бухарестському саміті. Практичне завдання сьогодення – підготовка до членства. Україна прагне приєднатися до Альянсу і здійснює необхідні реформи. Суспільство очікує від усіх гілок влади конкретних результатів роботи, які би конвертувалися в добробут та безпеку громадян. Євроатлантична та європейська інтеграція дають нам ці можливості», - заявила Віце-прем`єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе на черговому засіданні Комісії з питань координації євроатлантичної інтеграції, яке відбулося за участі Заступника Генсекретаря НАТО з політичних справ і політики безпеки, Посла Алехандро Альваргонзалеса. На засіданні Комісії обговорювали сучасний стан та перспективи співробітництва України з Альянсом у світлі рішень, прийнятих під час Саміту НАТО у липні цього року.

Іванна Климпуш-Цинцадзе нагадала, що Президент України нещодавно вніс до Верховної Ради законопроект стосовно закріплення в Конституції України прагнення нашої держави стати членом Північноатлантичного альянсу та Європейського Союзу. Це означає, що поруч з минулорічними законодавчими змінами, якими був відновлений стратегічний курс євроатлантичної інтеграції, нещодавня ініціатива Президента України виводить питання підготовки до членства в НАТО у практичну площину. Мова йде про внутрішньодержавні реформи, а також інші заходи, спрямовані на досягнення критеріїв, необхідних для членства в НАТО.

Іванна Климпуш-Цинцадзе наголосила, що, незважаючи на те, що на Брюссельському саміті у липні цього року держави-члени підтвердили свою відданість подальшому розвитку Особливого партнерства між Україною і НАТО, засідання Комісії Україна – НАТО на політичному рівні є заблокованими. Через непоступливу позицію Угорщини ця Комісія зараз не може відігравати центральну роль у поглибленні політичного діалогу та розширенні практичної співпраці між Україною та Альянсом. А тому, відновлення засідань Комісії Україна - НАТО на рівні міністрів має стати першим кроком у виконанні цього рішення.

У свою чергу, Заступник Генсека НАТО зазначив, що держави-члени визнали прагнення України до членства в НАТО, це її національна позиція, і НАТО не може бути байдужим до цього. Він наголосив на важливості реформ в тих країнах, які прагнуть членства: «Є два типи країн: ті, що проводять реформи з причини зовнішнього тиску, і ті, хто самі їх прагнуть. Україна відноситься до другого типу. Зараз ви на важкому шляху, ви отримуєте багато критики. Але пам’ятайте, колись вас спитають: «Що ви робили в ті часи змін? Чи робили ви добрі справи для своєї країни?» Він підкреслив важливість річних національних програм як інструмента управління процесом євроатлантичної інтеграції. «Ви робите багато зусиль за підтримки НАТО. Закликаю вас не зупинятися та не зменшувати ці зусилля. Реформи – це ваше завдання, але стабільність і безпека – не лише ваше, а й наше також», - зазначив Алехандро Альваргонзалес.

 


 

Що таке НАТО?

На сьогодні НАТО вважається найкраще організованою та дієвою міжнародною організацією у сфері оборони, безпеки та політики. Ідеологія Організації Північноатлантичного договору викладена у Договорі, укладеного у Вашингтоні 4 квітня 1949 року десятьома європейськими та двома північноамериканськими незалежними країнами, які взяли на себе зобов’язання щодо забезпечення взаємної оборони.
НАТО – це міжурядова організація, політико-безпековий союз, об’єднаний спільною системою цінностей, до яких належать демократія, свобода, верховенство права, вирішення спорів мирним шляхом і ринкова економіка.

 

Які цілі НАТО?

Нині, у XXI, столітті перед Альянсом постає цілий комплекс стратегічних цілей та завдань, які докорінно відрізняються від колишніх, зокрема подолання наслідків поділу Європи за часів «холодної війни», зміцнення демократії в країнах Центральної та Східної Європи.
Мова йде про боротьбу зі зброєю масового знищення, тероризм та країни із нелегітимними режимами, в яких може виникнути спокуса застосувати таку зброю або передати її терористам.
Щоб зберегти свій авторитет і довіру громадськості країн всього світу, не тільки Заходу, Альянс повинен протистояти цим загрозам і відповідати на нові виклики.

 

Які цінності захищає Альянс?

На сьогодні НАТО продовжує залишатися практично єдиною дієвою та високоорганізованою інституцією колективної безпеки, діяльність якої грунтується на високих стандартах у сфері захисту прав людини, демократизації суспільства, рівня розвитку економіки й соціальних надбань та військових стандартів.

 

Хто є членами НАТО?

На сьогодні членами НАТО є 28 країн: Албанія, Бельгія, Велика Британія, Греція, Данія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Сполучені Штати Америки, Туреччина, Угорщина, Франція, Хорватія, Чехія, Литва, Латвія, Естонія, Румунія, Болгарія, Словаччина і Словенія.

 

Цивільний вимір діяльності НАТО в Україні

Попри розповсюджене стереотипне уявлення про НАТО як військово-політичний блок, НАТО є, передусім, політичною організацією, яка має у своєму розпорядженні необхідні військові можливості. І як будь-яка політична організація, вона приділяє значну увагу цивільним аспектам співробітництва як між державами-членами, так і з державами-партнерами, які залучаються до діяльності НАТО через програму Партнерство заради миру (ПЗМ) РЄАП.

Співробітництво у сфері планування та реагування на надзвичайні ситуації цивільного характеру є найбільшим невійськовим компонентом в рамках ПЗМ. Однією з найпомітніших ініціатив НАТО в цивільній сфері є відкриття Євроатлантичного центру координації реагування на катастрофи у червні 1998 р. Завдяки діяльності цього Центру оперативну допомогу міжнародного співтовариства змогли отримати жертви повеней в Україні на Закарпатті в 1998 та 2001 рр., в Албанії та Чехії в 2002 р., в Азербайджані в 2003 р., в Болгарії, Грузії, Румунії та Киргизстані в 2005 р. Центр був також центральною ланкою у процесі надання міжнародної гуманітарної допомоги постраждалим від землетрусу регіонам Пакистану восени 2005 р.

В рамках Ініціативи з навколишнього середовища та безпеки (спільної програми НАТО, ОБСЄ, програми навколишнього середовища ООН і програми розвитку ООН) Україна є учасником проекту з моніторингу в режимі реального часу стану річок Прут та Дністер. Крім України, в проекті задіяні Молдова і Румунія. На даний момент, завдяки фінансуванню НАТО, вже встановлено 4 автоматичних станції моніторингу стану якості та кількості води в згаданих річках.

Україна також бере участь у спільному з НАТО та ОБСЄ проекті щодо створення мобільного заводу для утилізації та переробки ракетного палива.

У рамках Програми ПЗМ триває реалізація наступних програм та проектів співробітництва України з НАТО:

Ініціатива НАТО з розбудови цілісності та прозорості оборонних інституцій

Мета: надання допомоги у запровадженні в структурах сектору безпеки і оборони України практики ефективного, доброчесного і прозорого менеджменту; зміцненні механізмів протидії і запобігання корупції; удосконаленні системи управління ресурсами.

Основні форми: організація та проведення самооцінки оборонних і безпекових інституцій щодо виявлення корупційних ризиків і загроз; вироблення на підставі цього рекомендацій та їх подальша імплементація; організація та проведення навчальних курсів з антикорупційної тематики; створення кола національних експертів у рамках Ініціативи.

Експертами Альянсу надається практична допомога стосовно реалізації спільно визначених пріоритетів і завдань в рамках згаданої Ініціативи НАТО.

Програма з професійного розвитку цивільного персоналу сектору безпеки і оборони України.

Мета: надання допомоги у підготовці за єдиною програмою цивільного персоналу інституцій сектору безпеки і оборони України, здатного у своїй службовій діяльності до запровадження та реалізації системних державних реформ.

Основні форми: проведення семінарів, круглих столів, стажувань, навчальних курсів в Україні та за кордоном за фінансової підтримки НАТО.

 Програма НАТО “Удосконалення військової освіти”

Мета: надання допомоги керівному та професорсько-викладацькому складу військових навчальних закладів України у підвищенні їх рівня підготовки в інтересах системного удосконалення військової освіти.

Напрями співробітництва: розвиток системи дистанційної освіти; інноваційні методики освіти та викладання; мовна підготовка; лідерство; теорія управління; психологічна підготовка; психологічні, правові та практичні аспекти ведення бойових дій; стандарти НАТО стосовно системи управління військами; короткотермінові курси для керівництва складу; основи повітряних операцій; обмін досвіду участі в операціях НАТО; військові ігри та комп’ютерне моделювання навчань; цивільно-військові відносини; інформаційна безпека; підготовка штабних офіцерів; психологічна підтримка штабів у ході розгортання операцій; комунікаційні навички викладача, командира; математичне моделювання безпекових питань; економічна безпека.   

Трастовий фонд НАТО з утилізації в Україні легких озброєнь та стрілецької зброї і звичайних боєприпасів.

Мета: залучення міжнародної допомоги для ліквідації надлишкових/застарілих легких озброєнь та стрілецької зброї, звичайних боєприпасів, а також протипіхотних мін типу ПФМ-1.

Зазначений Трастовий фонд є найбільшим у світи за обсягами серед подібних.

Завдання: надання допомоги в утилізації:

на 1-му етапі (2006-2010 рр., завершено) – 400 тис. од. ЛОСЗ, 1 тис. ПЗРК та 15 тисяч тонн боєприпасів;

на 2-му етапі (2012 – 2017 рр., триває) – 366 тис. од. ЛОСЗ та 36,3 тис. тонн боєприпасів; 76 тисяч тон звичайних боєприпасів, 3 мільйони одиниць протипіхотних мін типу ПФМ-1;

на 3-му етапі – 366 тис. од. ЛОСЗ та 39,3 тис. тонн боєприпасів, 3 мільйони одиниць протипіхотних мін типу ПФМ-1.

на 4-му етапі – 368 тис. од. ЛОСЗ та 42,4 тис. тонн боєприпасів.

 

Співробітництво в сфері науки та охорони довкілля

Взаємодія України з НАТО в сферах науки та охорони довкілля розпочалася у 1991 р. і здійснюється з використанням механізмів програми НАТО/Партнерства заради миру «Наука заради миру та безпеки».

 Україна приєдналася до Програми ПЗМ 8 лютого 1994 року після підписання відповідного рамкового документу.

Ключовим механізмом забезпечення координації та взаємодії співробітництва у сфері науки та охорони навколишнього середовища є Спільна робоча група Україна-НАТО зі співробітництва з питань науки та довкілля (СРГ) (утворена у 2000 р.).

Протягом 1998-2013 рр. в рамках програми НАТО «Наука заради миру та безпеки» реалізовані 27 спільні багаторічні проекти за участю українських науково-дослідних установ. Наразі на стадії виконання перебувають 13 багаторічних проектів загальним обсягом фінансування близько 3,5 млн. євро.

 В 2014 р., у зв’язку з реорганізацією Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України, на яке були покладені функції з питань реалізації державної політики у сфері наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, Україна припинила свою діяльність в рамках СРГ. Проте вже наступного року роботу було відновлено. У 2015 році відповідальність за взаємодію з НАТО у сфері науки перебрало на себе Міністерство освіти і науки України, Заступник Міністра якого став співголовою зазначеної СРГ.

У вересні 2015 року, під час чергового засідання зазначеної СРГ, сторони обговорили стан реалізації спільних проектів Україна-НАТО в рамках Програми НЗМБ та окреслили перспективні сфери майбутнього взаємовигідного співробітництва з урахуванням триваючої збройної агресії РФ на сході України.

Станом на сьогодні, Україна перебуває на першому місці серед країн-партнерів Альянсу за кількістю наукових проектів та обсягом їх фінансування в рамках Програми НЗМБ.

Перелік актуальних проектів взаємодії Україна – НАТО в рамках Програми Альянсу «Наука заради миру та безпеки»:

1. Розробка передового генератора рентгенівського випромінювання на основі зворотного комптонівського розсіювання – Подовження;

2. Мікрохвильові нелінійні матеріали, композити та пристрої;

3. Новітні електрохімічні нано-сенсори для виявлення токсичних іонів;

4. Новітні макромолекулярні сполуки для швидкого виявлення небезпечних речовин;

5. Новітні нанокомпозитні матеріали на основі низько розмірних вуглецевих систем для електромагнітного екранування;

6. Очищення води від важких металів та радіонуклідів, використовуючи керамічні мембрани;

7. Розробка моделі стосовно прогнозування та попередження можливих катастрофічних наслідків токсичного забруднення в басейні річки Тиса;

8. Наноструктурні матеріали для каталітичного розкладу  хімічних отруйних речовин;

9. Термоелектричні матеріали та пристрої для  енергозаощадження та підвищення безпеки;

10. Неохолоджені терагерцові структури для візуалізації вибухівок;

11. Проведення природовідновлювальних робіт з локалізації та ліквідації нафтохімічного забруднення на території резервного парку військової частини А-3482, м. Київ;

12. Новий метод для виявлення швидких нейтронів для здійснення контролю за нелегальним перевезенням ядерних матеріалів;

13. Наноструктуровані тонкі плівки металевих напівпровідників для ефективного функціонування сонячних батарей;

14. Розробка оптичних біосенсорів для детекції біотоксинів;

15. Розробка супер-селективного абсорбенту для захисту від РХБЯ речовин;

16. Нова дозиметрія для класифікації потерпілих від іонізуючого випромінювання;

17. Ручний гамма-детектор, дія якого заснована на ксеноновому газі високого тиску;

18. Дистанційне зондування прибережної зони для покращення національної безпеки;

19. Створення металевих нанокристалів для надчуттєвого виявлення біохімічних агентів;

20. Сенсорна мережа для локалізації та ідентифікації джерел радіації;

21. Розробка новітніх наноструктур для застосування в сфері безпеки;

22. Компактні сенсорні системи для безпілотних літальних апаратів;

23. Боротьба з корозією водних суден та біологічним забрудненням за рахунок використання спеціальних іонічних сполук;ї

24. Створення ультра швидких адаптивних оптичний елементів;

25. Моделювання і пом'якшення наслідків соціальних лих, викликаних катастрофами та тероризмом;

26. Міжнародна експертна підтримка огляду сектору безпеки і оборони України;

27. Оновлена модель захисного Чорнобильського укриття – допомога Україні в боротьбі з розповсюдженням радіоактивного пилу та захисті робітників;

28. Наноматеріали для безпеки;

29. Найкращий досвід та уроки, взяті з управління конфліктами НАТО, ОБСЄ, ЄС та громадянське суспільство;

30. Дослідження пом'якшення обледенінь і технологій із застосуванням для систем безпеки;

31. Нові сенсорні матеріали та детектори для виявлення іонізованої радіації;

32. Практичний навчальний курс у галузі кіберзахисту для українських системних і мережевих адміністраторів;

33. Управління безпековими ризиками на українському кордоні, використовуючи найкращий досвід і належне керівни

34. Радар далекої дії з можливістю нейтралізації мікрохвиль для захисту персоналу;

35. Голографічний імпульсивний поверхневий радар для виявлення мін та вибухових пристроїв;

36. Прикордонні безпекові проблеми у Східній Європі: уроки для союзників і партнерів;

37. Підтримка гуманітарного розмінування в Україні;

38. Розробка новітніх методів для недопущення виходу з ладу трубопроводів через порушення безпеки;

39. Військовий конфлікт в Україні та Резолюція Ради Безпеки ООН 1325.

Посилання на джерело: http://uanato.info/