Що таке НАТО?

На сьогодні НАТО вважається найкраще організованою та дієвою міжнародною організацією у сфері оборони, безпеки та політики. Ідеологія Організації Північноатлантичного договору викладена у Договорі, укладеного у Вашингтоні 4 квітня 1949 року десятьома європейськими та двома північноамериканськими незалежними країнами, які взяли на себе зобов’язання щодо забезпечення взаємної оборони.
НАТО – це міжурядова організація, політико-безпековий союз, об’єднаний спільною системою цінностей, до яких належать демократія, свобода, верховенство права, вирішення спорів мирним шляхом і ринкова економіка.

 

Які цілі НАТО?

Нині, у XXI, столітті перед Альянсом постає цілий комплекс стратегічних цілей та завдань, які докорінно відрізняються від колишніх, зокрема подолання наслідків поділу Європи за часів «холодної війни», зміцнення демократії в країнах Центральної та Східної Європи.
Мова йде про боротьбу зі зброєю масового знищення, тероризм та країни із нелегітимними режимами, в яких може виникнути спокуса застосувати таку зброю або передати її терористам.
Щоб зберегти свій авторитет і довіру громадськості країн всього світу, не тільки Заходу, Альянс повинен протистояти цим загрозам і відповідати на нові виклики.

 

Які цінності захищає Альянс?

На сьогодні НАТО продовжує залишатися практично єдиною дієвою та високоорганізованою інституцією колективної безпеки, діяльність якої грунтується на високих стандартах у сфері захисту прав людини, демократизації суспільства, рівня розвитку економіки й соціальних надбань та військових стандартів.

 

Хто є членами НАТО?

На сьогодні членами НАТО є 28 країн: Албанія, Бельгія, Велика Британія, Греція, Данія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Сполучені Штати Америки, Туреччина, Угорщина, Франція, Хорватія, Чехія, Литва, Латвія, Естонія, Румунія, Болгарія, Словаччина і Словенія.

 

Цивільний вимір діяльності НАТО в Україні

Попри розповсюджене стереотипне уявлення про НАТО як військово-політичний блок, НАТО є, передусім, політичною організацією, яка має у своєму розпорядженні необхідні військові можливості. І як будь-яка політична організація, вона приділяє значну увагу цивільним аспектам співробітництва як між державами-членами, так і з державами-партнерами, які залучаються до діяльності НАТО через програму Партнерство заради миру (ПЗМ) РЄАП.

Співробітництво у сфері планування та реагування на надзвичайні ситуації цивільного характеру є найбільшим невійськовим компонентом в рамках ПЗМ. Однією з найпомітніших ініціатив НАТО в цивільній сфері є відкриття Євроатлантичного центру координації реагування на катастрофи у червні 1998 р. Завдяки діяльності цього Центру оперативну допомогу міжнародного співтовариства змогли отримати жертви повеней в Україні на Закарпатті в 1998 та 2001 рр., в Албанії та Чехії в 2002 р., в Азербайджані в 2003 р., в Болгарії, Грузії, Румунії та Киргизстані в 2005 р. Центр був також центральною ланкою у процесі надання міжнародної гуманітарної допомоги постраждалим від землетрусу регіонам Пакистану восени 2005 р.

В рамках Ініціативи з навколишнього середовища та безпеки (спільної програми НАТО, ОБСЄ, програми навколишнього середовища ООН і програми розвитку ООН) Україна є учасником проекту з моніторингу в режимі реального часу стану річок Прут та Дністер. Крім України, в проекті задіяні Молдова і Румунія. На даний момент, завдяки фінансуванню НАТО, вже встановлено 4 автоматичних станції моніторингу стану якості та кількості води в згаданих річках.

Україна також бере участь у спільному з НАТО та ОБСЄ проекті щодо створення мобільного заводу для утилізації та переробки ракетного палива.

У рамках Програми ПЗМ триває реалізація наступних програм та проектів співробітництва України з НАТО:

Ініціатива НАТО з розбудови цілісності та прозорості оборонних інституцій

Мета: надання допомоги у запровадженні в структурах сектору безпеки і оборони України практики ефективного, доброчесного і прозорого менеджменту; зміцненні механізмів протидії і запобігання корупції; удосконаленні системи управління ресурсами.

Основні форми: організація та проведення самооцінки оборонних і безпекових інституцій щодо виявлення корупційних ризиків і загроз; вироблення на підставі цього рекомендацій та їх подальша імплементація; організація та проведення навчальних курсів з антикорупційної тематики; створення кола національних експертів у рамках Ініціативи.

Експертами Альянсу надається практична допомога стосовно реалізації спільно визначених пріоритетів і завдань в рамках згаданої Ініціативи НАТО.

Програма з професійного розвитку цивільного персоналу сектору безпеки і оборони України.

Мета: надання допомоги у підготовці за єдиною програмою цивільного персоналу інституцій сектору безпеки і оборони України, здатного у своїй службовій діяльності до запровадження та реалізації системних державних реформ.

Основні форми: проведення семінарів, круглих столів, стажувань, навчальних курсів в Україні та за кордоном за фінансової підтримки НАТО.

 Програма НАТО “Удосконалення військової освіти”

Мета: надання допомоги керівному та професорсько-викладацькому складу військових навчальних закладів України у підвищенні їх рівня підготовки в інтересах системного удосконалення військової освіти.

Напрями співробітництва: розвиток системи дистанційної освіти; інноваційні методики освіти та викладання; мовна підготовка; лідерство; теорія управління; психологічна підготовка; психологічні, правові та практичні аспекти ведення бойових дій; стандарти НАТО стосовно системи управління військами; короткотермінові курси для керівництва складу; основи повітряних операцій; обмін досвіду участі в операціях НАТО; військові ігри та комп’ютерне моделювання навчань; цивільно-військові відносини; інформаційна безпека; підготовка штабних офіцерів; психологічна підтримка штабів у ході розгортання операцій; комунікаційні навички викладача, командира; математичне моделювання безпекових питань; економічна безпека.   

Трастовий фонд НАТО з утилізації в Україні легких озброєнь та стрілецької зброї і звичайних боєприпасів.

Мета: залучення міжнародної допомоги для ліквідації надлишкових/застарілих легких озброєнь та стрілецької зброї, звичайних боєприпасів, а також протипіхотних мін типу ПФМ-1.

Зазначений Трастовий фонд є найбільшим у світи за обсягами серед подібних.

Завдання: надання допомоги в утилізації:

на 1-му етапі (2006-2010 рр., завершено) – 400 тис. од. ЛОСЗ, 1 тис. ПЗРК та 15 тисяч тонн боєприпасів;

на 2-му етапі (2012 – 2017 рр., триває) – 366 тис. од. ЛОСЗ та 36,3 тис. тонн боєприпасів; 76 тисяч тон звичайних боєприпасів, 3 мільйони одиниць протипіхотних мін типу ПФМ-1;

на 3-му етапі – 366 тис. од. ЛОСЗ та 39,3 тис. тонн боєприпасів, 3 мільйони одиниць протипіхотних мін типу ПФМ-1.

на 4-му етапі – 368 тис. од. ЛОСЗ та 42,4 тис. тонн боєприпасів.

 

Співробітництво в сфері науки та охорони довкілля

Взаємодія України з НАТО в сферах науки та охорони довкілля розпочалася у 1991 р. і здійснюється з використанням механізмів програми НАТО/Партнерства заради миру «Наука заради миру та безпеки».

 Україна приєдналася до Програми ПЗМ 8 лютого 1994 року після підписання відповідного рамкового документу.

Ключовим механізмом забезпечення координації та взаємодії співробітництва у сфері науки та охорони навколишнього середовища є Спільна робоча група Україна-НАТО зі співробітництва з питань науки та довкілля (СРГ) (утворена у 2000 р.).

Протягом 1998-2013 рр. в рамках програми НАТО «Наука заради миру та безпеки» реалізовані 27 спільні багаторічні проекти за участю українських науково-дослідних установ. Наразі на стадії виконання перебувають 13 багаторічних проектів загальним обсягом фінансування близько 3,5 млн. євро.

 В 2014 р., у зв’язку з реорганізацією Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України, на яке були покладені функції з питань реалізації державної політики у сфері наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, Україна припинила свою діяльність в рамках СРГ. Проте вже наступного року роботу було відновлено. У 2015 році відповідальність за взаємодію з НАТО у сфері науки перебрало на себе Міністерство освіти і науки України, Заступник Міністра якого став співголовою зазначеної СРГ.

У вересні 2015 року, під час чергового засідання зазначеної СРГ, сторони обговорили стан реалізації спільних проектів Україна-НАТО в рамках Програми НЗМБ та окреслили перспективні сфери майбутнього взаємовигідного співробітництва з урахуванням триваючої збройної агресії РФ на сході України.

Станом на сьогодні, Україна перебуває на першому місці серед країн-партнерів Альянсу за кількістю наукових проектів та обсягом їх фінансування в рамках Програми НЗМБ.

Перелік актуальних проектів взаємодії Україна – НАТО в рамках Програми Альянсу «Наука заради миру та безпеки»:

1. Розробка передового генератора рентгенівського випромінювання на основі зворотного комптонівського розсіювання – Подовження;

2. Мікрохвильові нелінійні матеріали, композити та пристрої;

3. Новітні електрохімічні нано-сенсори для виявлення токсичних іонів;

4. Новітні макромолекулярні сполуки для швидкого виявлення небезпечних речовин;

5. Новітні нанокомпозитні матеріали на основі низько розмірних вуглецевих систем для електромагнітного екранування;

6. Очищення води від важких металів та радіонуклідів, використовуючи керамічні мембрани;

7. Розробка моделі стосовно прогнозування та попередження можливих катастрофічних наслідків токсичного забруднення в басейні річки Тиса;

8. Наноструктурні матеріали для каталітичного розкладу  хімічних отруйних речовин;

9. Термоелектричні матеріали та пристрої для  енергозаощадження та підвищення безпеки;

10. Неохолоджені терагерцові структури для візуалізації вибухівок;

11. Проведення природовідновлювальних робіт з локалізації та ліквідації нафтохімічного забруднення на території резервного парку військової частини А-3482, м. Київ;

12. Новий метод для виявлення швидких нейтронів для здійснення контролю за нелегальним перевезенням ядерних матеріалів;

13. Наноструктуровані тонкі плівки металевих напівпровідників для ефективного функціонування сонячних батарей;

14. Розробка оптичних біосенсорів для детекції біотоксинів;

15. Розробка супер-селективного абсорбенту для захисту від РХБЯ речовин;

16. Нова дозиметрія для класифікації потерпілих від іонізуючого випромінювання;

17. Ручний гамма-детектор, дія якого заснована на ксеноновому газі високого тиску;

18. Дистанційне зондування прибережної зони для покращення національної безпеки;

19. Створення металевих нанокристалів для надчуттєвого виявлення біохімічних агентів;

20. Сенсорна мережа для локалізації та ідентифікації джерел радіації;

21. Розробка новітніх наноструктур для застосування в сфері безпеки;

22. Компактні сенсорні системи для безпілотних літальних апаратів;

23. Боротьба з корозією водних суден та біологічним забрудненням за рахунок використання спеціальних іонічних сполук;ї

24. Створення ультра швидких адаптивних оптичний елементів;

25. Моделювання і пом'якшення наслідків соціальних лих, викликаних катастрофами та тероризмом;

26. Міжнародна експертна підтримка огляду сектору безпеки і оборони України;

27. Оновлена модель захисного Чорнобильського укриття – допомога Україні в боротьбі з розповсюдженням радіоактивного пилу та захисті робітників;

28. Наноматеріали для безпеки;

29. Найкращий досвід та уроки, взяті з управління конфліктами НАТО, ОБСЄ, ЄС та громадянське суспільство;

30. Дослідження пом'якшення обледенінь і технологій із застосуванням для систем безпеки;

31. Нові сенсорні матеріали та детектори для виявлення іонізованої радіації;

32. Практичний навчальний курс у галузі кіберзахисту для українських системних і мережевих адміністраторів;

33. Управління безпековими ризиками на українському кордоні, використовуючи найкращий досвід і належне керівни

34. Радар далекої дії з можливістю нейтралізації мікрохвиль для захисту персоналу;

35. Голографічний імпульсивний поверхневий радар для виявлення мін та вибухових пристроїв;

36. Прикордонні безпекові проблеми у Східній Європі: уроки для союзників і партнерів;

37. Підтримка гуманітарного розмінування в Україні;

38. Розробка новітніх методів для недопущення виходу з ладу трубопроводів через порушення безпеки;

39. Військовий конфлікт в Україні та Резолюція Ради Безпеки ООН 1325.

Посилання на джерело: http://uanato.info/