Європейська інтеграція

 

Метою створення поглибленої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС є формування спільного економічного простору України та Євросоюзу. Перевагою євроінтеграції в економічній сфері є поступове досягнення європейських стандартів життя, забезпечення макроекономічної стабільності економіки, створення належних умов для вільного пересування товарів, послуг, капіталу та робочої сили в рамках спільного ринку ЄС.

 

Крім того, інтеграція країни до економічного простору Європейського Союзу є важливим чинником, що повинен спонукати до підвищення конкурентоспроможності як окремих галузей, так і економіки області в цілому.

Основною причиною відмінностей в оцінках наслідків вільної торгівлі з ЄС для української економіки загалом та основних її галузей зокрема є різні сценарії інтеграції України до єдиного ринку ЄС і різні припущення щодо конфігурації  торговельної політики. Це дає підстави стверджувати, що лібералізація торгівлі з ЄС безумовно матиме позитивний вплив на економіку Херсонської області та зростання її добробуту.

Херсонська область є експортоорієнтованим регіоном України. Зовнішньоторговельний обіг товарів за січень – березень 2015 року становив 88,3 млн дол. США. Обсяг експорту склав 54,7 млн дол. США (81,4% до відповідного показника попереднього року),  імпорту – 33,6 млн дол. США (66,1%). Сальдо зовнішньоторговельного обігу позитивне – 21,1 млн дол. США.
Коефіцієнт покриття експортом імпорту - 1,63.

Партнерами підприємств області при здійсненні зовнішньоторговельних операцій у звітному періоді стали представники понад 100 країн світу.
Зовнішньоторговельні операції товарами у січні-березні 2015 року підприємства області здійснювали з партнерами 24 країн світу. До країн ЄС експортовано 31,6% усіх товарів.

Херсонська область вже багато років залишається одним із основних центрів розвитку сільського господарства в Україні. У структурі експорту регіону найбільша частка припадає на поставки продуктів рослинного походження – 25,8% від загального обсягу (у т.ч. зернові культури, насіння і плоди олійних рослин, та їстівні плоди та горіхи), машини, обладнання та механізми – 21,7% від загального обсягу та готові харчові продукти – 19,3%.

Також значна частка експорту області припадає на такі групи товарів, як недорогоцінні метали та вироби з них – 8,9% до загального обсягу експорту по області, деревина і вироби з деревини – 7,7% відповідно, продукти тваринного походження – 7,0%.

З країн ЄС імпортовано – 26,4% усіх товарів. Існують цілком різні оцінки впливу  того, яким буде вплив лібералізації  торгівлі з ЄС на основні галузі економіки Херсонської області. Найбільш однозначним й оптимістичним є оцінки впливу створення зони вільної торгівлі на машинобудівну галузь.  Машинобудування області представлено підприємствами суднобудування, підйомно-транспортного,електротехнічного, машинобудування.

До складу галузі входить 41 підприємство, питома вага яких в структурі промислового комплексу складає 18,2%. Зазначеними підприємствами виготовляються морські та річкові судна, композитні та металеві доки, пасажирські автобуси, автомобілі, складна дорожня техніка, спортивні двомісні літаки, високотехнологічне зварювальне устаткування та напівпровідникові вироби, електродвигуни та генератори, запасні частини до автомобілів та залізничного транспорту, насосне обладнання, мисливські боєприпаси та товари широкого вжитку. Провідними підприємствами машинобудівної галузі є ВАТ «Херсонський суднобудівний завод», Херсонський державний завод «Палада», ТОВ «Авіа-Про», ТОВ «Херсонський автомобільний завод «АнтоРус», ВАТ «Проторус»,   ПАТ «Завод крупних електричних машин» та інші.

Водночас, необхідно відмітити, що зважаючи на те, що запровадження режиму вільної торгівлі відбуватиметься в рамках всеохоплюючої та поглибленої зони вільної торгівлі у форматі «ЗВТ+» з акцентом на регуляторному співробітництві, в Україні необхідним є проведення  реформ, спрямованих на підготовку внутрішнього ринку до роботи в умовах підвищеної конкуренції.
Разом з тим, на сьогодні визначені потенційні  переваги та недоліки  від створення зони вільної торгівлі між  Україною та ЄС для Херсонської області.

Потенційні переваги для Херсонської області від створення ЗВТ з ЄС:  

1. Створення гармонізованого правового поля для забезпечення діяльності суб’єктів торговельних відносин шляхом наближення законодавства України до законодавства ЄС.
2. Покращення доступу українських товарів та послуг до ринку ЄС.
3. Збільшення обсягів інвестицій з країн-членів ЄС в економіку області. 3кцу

Можливі ризики для Херсонської області при створення ЗВТ з ЄС:

1. Посилення конкурентного тиску на внутрішньому ринку Херсонської області.
2. Зростання негативного для Херсонської області сальдо двосторонньої торгівлі через погіршення структури експорту у зв’язку із переорієнтацією вітчизняних експортерів з експорту готової продукції на експорт сировини та напівфабрикатів.
3. Необхідність переоснащення та зміни технологій виробництва.
4. Зниження конкурентоспроможності вітчизняної сільськогосподарської продукції на внутрішньому ринку у зв’язку з наявністю потужної системи державної підтримки сільського господарства ЄС.
5. Зниження попиту на сільськогосподарську техніку вітчизняного виробництва.

Також надаємо пропозиції до заходів щодо запровадження зони вільної торгівлі:

-    усунення недоліків у визначенні критеріїв застосування більш сприятливих митних умов;
-    поліпшення умов торгівлі на зовнішніх ринках для вітчизняних товаровиробників;
-    поглиблення співпраці з перспективними торговельними партнерами й регіональними інтеграційними об'єднаннями.


Угода про Асоціацію – наймасштабніший міжнародний документ, який будь-коли укладала Україна. Робота над ним тривала 5 років. Закладений в Угоді про асоціацію принцип, який стосується виробників, – менше контролю з боку держави й більше відповідальності підприємців. Угода про Асоціацію заохочує робити бізнес чесно.

Підписання Угоди, яке має відбутися на саміті Східного Партнерства у Вільнюсі в листопаді цього року, матиме величезний вплив на Україну і стосуватиметься кожної сфери життя. Йдеться про умови ведення бізнесу, значний інвестиційний потенціал, високі технології та конкурентоздатність продукції.

Головні переваги в укладанні Договору про ЗВТ з ЄС: відкриття європейського ринку для українських виробників, зростання привабливості країни для іноземних інвесторів, а також у можливості вирішувати торгові суперечки згідно з правилами Світової організації торгівлі ( СОТ).

Відкритий доступ до ринку ЄС що дає поштовх, як для малого, так і для великого бізнесу. У три рази більше населення і десь у три-чотири рази вища купівельна спроможність окремо взятого жителя. Створюючи поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі з ЄС, Україна може залишити в силі договори про торгівлю з усіма іншими державами.

Приклад країн Центральної Європи доводить, тільки за період з 1995 по 2003 роки, тобто після ратифікації Договору про Співдружність, але перед вступом до ЄС, експорт Польщі в ЄС виріс у 2,6 рази.

Українські фірми зможуть на рівних правах конкурувати в проведенні будівельних робіт, наданні транспортних послуг або надання товарів і послуг для державних і місцевих властей на території всього Європейського Союзу. І навіть якщо їм не вдасться стати головними підрядниками, то у них буде шанс стати цінними субпідрядниками, як це було спочатку з багатьма підприємствами з країн – новачків у ЄС.

Україна стане більш привабливою для іноземних інвесторів, які зроблять українську промисловість конкурентоспроможною. Вільна торгівля між Україною та ЄС відкриває величезні можливості для глибокої інтеграції, найвищою мірою спеціалізованої в рамках економічного співробітництва. На сьогодні іноземні інвестори бояться вкладати в економіку України свої кошти, бо не розуміють, за якими правилами тут можна вести бізнес. Асоціація надасть змогу захистити приватні інвестиції та нерухоме майно.

Слід очікувати змін у сертифікації промислових товарів та запровадження корпусу європейських стандартів у харчовій промисловості, що дозволить продавати українську продукцію до країн ЄС та більшості країн світу.

Суб’єктам ЗЕД угода має спростити процедуру проходження митниці. 

Постачальники послуг отримають додаткові гарантії для здійснення своєї діяльності на території ЄС незалежно від змін у національному законодавстві кожної з країн – членів Євросоюзу.

Торгівля:   український виробник отримає можливість завоювати своє місце на «заможному» європейському ринку, знайти свою нішу та просувати якісний український продукт за достойною ціною на ринки європейських країн.

  •  зниження мита на імпортовані товари протягом п’яти років з моменту підписання Угоди (із 3-15% до 0%).
  •   розмір мита на  99% імпортованих товарів буде встановлюватись відповідно до ціни, вказаної в контракті.
  •   для компаній, що постійно імпортують/експортують товари, не порушуючи законодавства, будуть введені окремі спрощені процедури проходження митниці.
  •  оскарження дій митниці не буде означати «арешт товару» (якщо не має загроз безпеці та життю людей). Сплата платежів відкладається до прийняття рішення щодо скарги.
  •   спрощуються процедури сплати і повернення ПДВ.

Виробництво:

  •   безпечна продукція не буде підлягати сертифікації. Список товарів обов’язковий для сертифікації, вказаний в Угоді.
  •   для отримання сертифікату на відповідність стандартам безпеки потрібно буде звернутися до акредитованої лабораторії. Цей сертифікат автоматично буде визнаватися в ЄС.
  •    зменшення кількості перевірок. Виробник буде сам виробляти правила безпеки для свої виробництв і нести кримінальну та адміністративну відповідальність за поручення цих правил.

Послуги:

  •  підприємства зможуть відряджати своїх фахівців для надання послуг на території ЄС на строк від 6 місяців до 3 років.
  •  Асоціація з ЄС для перевізників – можливість залучення нових клієнтів та нарощення обсягів транспортування вантажів. Для залізничників – це залучення транзитних потоків як з Європи до Азії, так і навпаки.

Бухгалтерія:

  •   після підписання Угоди для малого та середнього бізнесу скасують деякі блоки в бухгалтерських звітах. Це дозволить зменшити витрати на бухгалтерські послуги на 25%.

Для найбільш чутливих сегментів економіки країни будуть передбачені певні перехідні періоди та сприятливі адаптаційні умови, які дозволять запобігти шоковим явищам.


Менш ніж за 6 місяців, а саме 1 січня 2016 року, глибока та всеосяжна зона вільної торгівлі (так звана ГВЗВТ) буде впроваджена в межах Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Незважаючи на великукількістьобговореньцієї угоди, лишаєтьсячималонепорозуміньсередприхильників та противниківасоціації в Україні та іншихкраїнах. Що не дивно, враховуючискладністьсамої угоди: це 486 статей (312 з них стосуються ГВЗВТ) на 2137 сторінок.

Саме тому варто детально пояснити та описати, щотаке ГВЗВТ.

Очевидно, що в положеннях угоди передбаченівсіумовивстановленнязонивільноїторгівлі (ЗВТ) між ЄС та Україною. Цеозначає, щомитнітарифи, якісплачуютьсяпід час продажу товарівміжУкраїною та ЄС, у більшостівипадківпоступовознизяться до нуля.

Вартовиділити три особливіознакицього договору.

По-перше, угода є асиметричною. Тобтонезважаючи на те, що ЄС знизитьсвоїтарифимайжевідразу і в повномуобсязіпіслявпровадженняглибокої та всеосяжної ЗВТ, для Україницевідбуватиметьсяпоетапно, до 10 років, щобвідобразитирізницю в промисловійконкурентоспроможностіміждвоматериторіями.

По-друге, у зв’язку з дужескладноюекономічноюситуацією в Україні, ЄС в односторонньому порядку впроваджуєтарифнучастину договору з кінцяквітня 2014 року. Цеозначає, щоукраїнськіекспортерибільшоїчастинитоварівможутьмати доступ до ринку ЄС без сплатимит.

По-третє, одним важливимвинятком у повнійтарифнійлібералізації з боку ЄС буде сільськегосподарство, де певнаекспортнапродукціяввозитиметься без справлянняввізнихмит, але тільки в межах певних квот. Протеце не означає,що поза квотою ввезенняекспортноїпродукціїзабороняється, просто в такому випадкупотрібно буде сплачуватизазначене в угодіввізнемито.

Хтосьможезауважити, щонічогореволюційного тут немає: створення зон вільноїторгівлі – це один з найпоширенішихінструментівторговельноїполітики, тому що вони приносятьекономічнізиски, значнопідкріпленіекономічноютеорією та практикою.

ЄС уже запровадивзонивільноїторгівлі в багатьохкраїнахсвіту і ниніведеперемовини про нові угоди - зокрема, з США та Японією. Так само, як і Українамаєзонивільноїторгівлі з країнамиСпівдружностіНезалежних Держав і ведеперемовини про угоди з Канадою, Туреччиною та Ізраїлем.

Однак ГВЗВТ включає в себе положення, за якимиУкраїнапоступовоприймезначноюмірою "правовучастину ЄС", спрямовану на ліквідаціюбільшості "нетарифнихбар’єрів".

Цеозначає,що правила внутрішнього ринку ЄС у широкому розумінні (технічністандарти, санітарні та фітосанітарні правила, державнізакупівлі, конкуренція, інтелектуальнавласністьтощо) поступовозастосовуватимуться в Україні й базуватимуться на українськомузаконодавстві.

Ніхто не заперечує,щоцепевнийвиклик для України.

Правила внутрішнього ринку ЄС є доситьскладними, оскількиїхнімнаріжнимкаменем є захист прав споживачів. Але це не означає,щоці правила не націлені на розвитокбізнесу. Навпаки, вони спрямовані на встановленняправильноїрівновагиміжзахистом прав споживачів та конкурентоспроможністюпромисловості.

Існуєпоширена думка, щоприйнявши правила Євросоюзу, Українаотримаєпереваги на ринку ЄС, але зіткнеться з труднощами в експорті на інші ринки – втрачаючи з одного боку те, з чимможнавиграти з другого.

Однакце неправильно.

По-перше, з 500 мільйонамиспоживачів і з ВВП близько 14 трлнєвро в 2014 році (це в 12 разівбільше, ніж, наприклад, у Росії, враховуючипоточнийобмінний курс) ринок ЄС є найбільшим у світі.

По-друге, європейськінорми та стандарти широко відомі по всійпланеті: можливістьекспортупродукції в ЄС у багатьохвипадкахозначаєможливістьекспорту до рештикраїнсвіту.

По-третє, європейськігалузі, якінеухильнодотримуються правил ЄС, не маютьжодних проблем з експортомпродукції на російськийринок, про щосвідчить той факт, що ЄС є ниніголовнимторговельним партнером Росії. Грубо кажучи, різницяміж нормами ЄС та Росіїніколи не ставала на заваді в експортінімецькихавтомобілів до Росії.

Чиможливопідрахуватиекономічнізиски конкретно для України? СпільнедослідженняНімецькоїконсультативноїгрупи й Інститутуекономічнихдосліджень та політичнихконсультацій, проведене в 2011 році, передбачає, щодобробутукраїнськихспоживачівзросте на 11,8% у середньостроковійперспективі.

Звичайно, цесуттєвізміни, але все щенедостатні для трансформаціїукраїнськоїекономіки.

Проте, зважаючи на дужевагомі причини, можнаспрогнозувати, що ГВЗВТ підвищитьукраїнськуекономіку далеко за межіцихпоказників.

Ухвалення норм і стандартів ЄС у поєднанні з безмитноюторгівлеюсприятимезалученнюінвесторів та передачітехнологійіззахідноєвропейських та іншихпровіднихекономік. Цедопоможеперетворитиукраїнськуекономіку з експортерасировиннихматеріалів та сільськогосподарськоїпродукції на гравця, якийповністюінтегрувався в ринки ЄС і глобальніланцюгинарахуваннявартості: істотнийстрибокупланідоданоївартостіїївиробництва.

Однак для цього треба поступовознизитинестабільність, яка виникла через економічну та військовуагресії, і щобпоточніреформи результативно вплинули на викоріненнякорупції, закріплення верховенства права тощозадляпокращенняділовогосередовища.

Підрахуватиможливірезультатидужеважко, якщовзагаліможливо, але порівнянняіззахіднимисусідамиУкраїнидає нам підказку.

Як показано на малюнку, відколирозпавсяСхідний блок, чотирисусідиУкраїни, якізгодомприєдналися до ЄС, демонструвалисереднєрічнезростанняпонад 3% (у 1992–2013 роках реальнезростанняекономіки в Польщі становило 4,2%, у Словаччині – 4,1%, в Румунії – 2,2%, в Угорщині – 1,7%, за данимиСвітового банку ), тоді як ВВП України в середньомущорічноскорочувався на 0,7%.

Звичайно, будь-яке порівняннямаєсвоїмежі. Польща, Словаччина, Угорщина та Румунія належать до ЄС (з 2004 року, а Румунія - з 2007 року), вони географічноближчі до заможноїЗахідноїЄвропи і не входили до СРСР.

Але слідмати на увазі, що в період з 1992 по 1995 роки, коли вони підписали угоди про асоціацію з ЄС, їхнє членство булодужевіддаленою перспективою, та більшістьінвесторів не брали цього до уваги. Країни таки зумілипродемонструватиістотнеекономічнезростанняпротягом 1990-х.

Спусковиммеханізмомстійкогозростання у східноєвропейськихкраїнах є не членство в ЄС, а вдалепоєднаннялібералізаціїторгівлі, амбітних реформ і прийняттястандартів ЄС.

Усіціфакторизначностимулюютьусізахіднікомпаніїздійснюватичастинусвоговиробництва в цихкраїнах.

Звісно, Україніможезнадобитисязначнобільшезусиль, ніжцимкраїнам. Хоча б тому, що вона два десятиліттявідтягувалавпровадження реформ, але також тому, щореформипроводитимутьсяпід час військово-економічноїкризи.

Але як позитивний момент вартозазначити, щоУкраїнаможезробитипевнівисновки з успіхів та невдачсвоїхсусідів.

У будь-якомуразінемаєніякихвагомих причин, чомуУкраїна не можеповторитицідосягнення, і ГВЗВТ – цеправильнийкрок у цьомунапрямку.