Згідно  постанови № 300 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 № 409 „Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування” в частині встановлення соціальної норми житла для домогосподарств, що складаються з однієї-двох непрацездатних осіб у розмірі 75 кв. м на домогосподарство. При цьому субсидія на понаднормову площу може, як і раніше, призначатися за рішенням  комісії.

Вище вказаною постановою внесено наступні зміни до Порядку розрахунку та повернення до бюджету невикористаних сум субсидії на оплату опалення:

– порядок застосовується для розрахунку невикористаної суми субсидії на оплату послуг з централізованого постачання холодного і гарячого водопостачання та водовідведення;

– розрахунок невикористаних сум субсидій проводився організаціями-надавачами послуг до 1 червня;

– скориговано формулу, за якою проводиться розрахунок, у зв’язку з тим, що повертається загальна сума невикористаних субсидій на індивідуальне опалення, частина якої потім монетизується.

Стосовно періоду врахування доходів для призначення субсидії та порядку отримання інформації про доходи у Постанові Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 № 300 „Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України передбачено врахування доходів для призначення субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг за чотири квартали, що передують місяцю, попередньому до місяця, з якого призначається субсидія. Тобто, при здійсненні розрахунку субсидії на наступний період у травні для домогосподарств, які отримували субсидію у попередньому періоді, враховувалися доходи за період з квітня попереднього року по березень поточного року включно. Таким чином, враховуватимуться більш актуальні доходи, а не за попередній календарний рік.

Інформація про доходи отримуватиметься, як і раніше, від ДФС у порядку, що діє зараз.

Звертаємо увагу, що змінюється період отримання доходів лише при призначенні субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг. При призначенні субсидії для відшкодування витрат на придбання твердого палива і скрапленого газу та субсидії для відшкодування витрат на придбання твердого палива, скрапленого газу і оплату житлово-комунальних послуг враховуються доходи за попередній календарний рік.

Невикористані суми субсидії для відшкодування витрат на оплату послуг з газо- та електропостачання для індивідуального опалення в обсягах, що не перевищують вартості 100 куб. метрів природного газу або вартості 150 кВт електричної енергії, відтепер не залишатимуться на рахунках отримувачів в організаціях, а перераховуватимуться на особовий рахунок одержувача субсидії в банківській установі.

Списки осіб, у яких зазначаються відповідні суми невикористаної субсидії, були подані до 1 червня управлінню праці та соціального захисту населення районної державної адміністрації підприємствами – надавачами послуг.

Громадянам  необхідно подати управлінню до 1 вересня заяви, в якій вказуються необхідні реквізити, зокрема, особовий рахунок одержувача в банківській установі.

Актуальним питанням залишається  призначення субсидії за наявності заборгованості з оплати послуг. При призначенні субсидії на наступний термін враховуватиметься наявність простроченої понад два місяці заборгованості з оплати послуг. Інформація про суму заборгованості  вже надана і в подальшому надаватиметься  підприємствами - надавачами послуг на запит управління соціального захисту населення (пункт 13 Положення).

За наявності такої заборгованості субсидія на наступний термін не призначається.  Якщо протягом двох місяців громадянин документально підтвердив сплату заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, субсидія призначається з дати закінчення дії попередньої субсидії, в іншому випадку – з місяця, в якому громадянин документально підтвердив сплату заборгованості або укладення договору.

Передбачено розраховувати розмір субсидії на опалювальний сезон для домогосподарств, які використовують природний газ або електричну енергію для індивідуального опалення, з урахуванням тривалості опалювального періоду з 16 жовтня по 15 квітня включно без подальшого перерахунку.

 

Відповідно до абзацу 15 п.13. Постанови 848 від 21.10.1995 року (зі змінами та доповненнями) «Про спрощення порядку надання населенню субсидій  для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» громадянин  несе  відповідальність  за  подані  відомості про доходи,  майно,  що  вплинули  або  могли вплинути на встановлення права на призначення субсидії та на визначення її розміру. 

У зв’язку автоматичним опрацюванням заяв громадян на отримання субсидії на житлово-комунальні послуги, а також, з метою недопущення надміру виплачених державних коштів, та з метою правильності нарахування та виплати субсидії, управлінням праці та соціального захисту населення Високопільської районної державної адміністрації подано офіційні листи-запити з метою отримання  довідок про склад сім’ї та довідок про землю згідно поданих переліків. Додатково просили підтвердити факт проживання зареєстрованих у господарствах громадян відповідною довідкою. За інформацією по конкретному домогосподарству, заявники мають право особисто звернутися за консультацією до відділу грошових виплат і компенсацій. На сьогоднішній день оперативно спрацювали Архангельська селищна рада, Іванівська та Малошестірнянська сільські ради. Вказаними сільським радами було подано усю необхідну інформацію для перепризначення субсидії.

Для довідок та консультацій працюють стаціонарні телефони управління  2 17 79 та 2 16 97. Прийом громадян ведеться щоденно окрім вихідних, згідно робочого графіку.


ЛЕГАЛІЗАЦІЯ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ НАЙМАНИХ ПРАЦІВНИКІВ

У нинішніх кризових умовах актуальною темою сьогодення є боротьба з виплатою заробітної плати у „конвертах”,  реалізація гарантій оплати праці та організація заходів недопущення виникнення заборгованості з виплати заробітної плати. Підприємства, установи, організації та громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності при виплаті заробітної плати повинні дотримуватись чинного законодавства, нести відповідальність за навмисне ухилення від сплати податків і порушення норм законодавства щодо виплати заробітної плати.

Працівники, які одержують гроші „в конвертах”, є заручниками самих себе. Оскільки,  отримуючи нелегальну винагороду в результаті домовленості з роботодавцем,  позбавляє себе соціальних виплат та гарантій.

Виплата заробітної плати у „конвертах” – тягар сучасності, який несе за собою багато негараздів як країні так і кожному з нас. Нелегальна заробітна плата послаблює соціальний захист працівників, зменшує надходження до бюджетів та державних соціальних фондів. Тому легалізація заробітної плати, прихованої зайнятості на сьогодні є одним з найпріоритетніших напрямків роботи державних службовців.

Працівник, який отримує зарплатню в „конверті”, виявляється повністю беззахисним перед роботодавцем. Усна домовленість жодним чином не фіксується юридично, роботодавець сплачує стільки, скільки вважає за потрібне і доти, поки вважає за потрібне. Працівник не має жодних доказів на підтвердження дійсного розміру своєї заробітної плати та трудового стажу.

Дуже важливо, щоб громадяни усвідомили, що їх згода отримувати зарплату в „конвертах” позбавляє їх соціального захисту. Адже пенсію вони матимуть тільки з офіційно нарахованої суми заробітної плати.

Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що страховий стаж – це період, протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Тобто,  якщо працівнику нарахована заробітна плата не менше законодавчо встановленого мінімального рівня і з неї сплачено страхові внески до Пенсійного фонду України (а з 01.01.2011 року – єдиний соціальний внесок відповідно до Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”), то такий місяць повністю враховується в страховий стаж і заробітна плата за цей місяць враховується для обчислення пенсії.

Якщо ж сума нарахованої заробітної плати, з якої сплачені внески, менша за мінімальний рівень, страховий стаж становить неповний місяць і обчислюється пропорційно заробітній платі.

Якщо з якихось причин роботодавець не сплачує внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за своїх найманих працівників (причиною може бути і виплата заробітної плати у „конвертах” без сплати страхових внесків, і нарощування заборгованості як з виплати заробітної плати, так і зі сплати страхових внесків), то періоди, за які не сплачені внески, „випадають” із страхового стажу найманого працівника та не включаються в заробіток для розрахунку розміру пенсії.

Гарантований рівень мінімальної заробітної плати чимало роботодавців просто ігнорують і змушують робітників працювати на невелику зарплату, часом зовсім не декларуючи оплату їх праці. Бажаючи уникнути зайвих, на їхню думку, витрат, видають працівникам зарплату готівкою. У цьому випадку йдеться про „тіньові” заробітки, з яких не утримуються податки та не здійснюються відрахування до Пенсійного фонду. Мають місце негативні наслідки цього явища і для самого працівника, який позбавляє себе гідної пенсії у майбутньому. Відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” зарахування страхового стажу здійснюється пропорційно сплаченим страховим внескам. Бувають ситуації, коли людям за рік роботи зараховується менше місяця страхового стажу. А низька заробітна плата дає низький коефіцієнт заробітку, який враховується при обчисленні пенсії.

Своєчасна й повна сплата платежів у Пенсійний фонд України, а також забезпечення заробітною платою працівників не менше мінімальних соціальних стандартів – це обов’язок кожного роботодавця щодо соціального захисту своїх працівників.

Неоформлений офіційно працівник ризикує залишитися без права на отримання соціальних пільг та виплат, гарантованих державою, особливо при нарахуванні пенсії та здійсненні перерахунків пенсій у подальшому.

Тільки офіційно оформлений найманий працівник може відчувати себе соціально захищеним, а бюджет Пенсійного фонду матиме стабільні надходження для своєчасного фінансування пенсійних виплат. Суспільство має зрозуміти, що легалізації заробітної плати альтернативи немає.

З 2000 року в Україні діє система персоніфікованого обліку, яка надає кожній застрахованій особі можливість безоплатно отримувати відомості про себе, тобто, з якої суми заробітної плати, скільки та за який період сплачено за неї роботодавцем до Пенсійного фонду страхових внесків. Ця система дозволяє застрахованій особі контролювати процес формування своєї майбутньої пенсії, вимагаючи від роботодавця своєчасної та повної сплати внесків.

Особи, які обрали спрощену систему оподаткування, повинні щомісячно сплачувати на рахунки Пенсійного фонду єдиний внесок. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу, який розраховується як добуток мінімальної заробітної плати на тариф відрахувань (22%). Термін сплати – не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним.

Шановні громадяни! Не позбавляйте себе соціальних благ, забезпечте собі старість, не сприяйте порушенням трудового законодавства.

Шановні працедавці! Не чекайте проведення перевірки, своєчасно оформляйте найнятих робітників, виплачуйте і відображайте в звітності реальну зарплату. Пам’ятайте, ухилення від сплати податків в усіх проявах, у т.ч. шляхом використання нелегальної найманої праці тягне фінансову, адміністративну та карну відповідальність.


Застосування змін у законодавстві у зв’язку з підвищенням розміру мінімальної заробітної плати

Управління Держпраці у Херсонській  області в межах наданих повноважень надає роз’яснення щодо застосування змін у законодавстві у зв’язку з підвищенням розміру мінімальної заробітної плати.

Законом України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі – Закон № 1774) вдосконалено законодавство у сфері підвищення мінімальної заробітної плати шляхом внесення змін до законодавчих актів, в частині приведення поняття «мінімальна заробітна плата», умов її визначення та порядку встановлення. Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.2016 № 1801-VIII з 1 січня 2017 року затверджено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 600 грн., мінімальну заробітну плату в місячному розмірі – 3 200 грн., у погодинному розмірі – 19,34 грн.

Мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці (стаття 95 КЗпП України). Статтею 3/1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР встановлено законодавчі гарантії забезпечення мінімальної заробітної плати. Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати в місячному розмірі – 3 200 грн.

При обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я (доплата за шкідливі умови праці та інші доплати визначені умовами оплати праці встановлення, яких пов’язано з діями негативних факторів на умови виконання працівником роботи), за роботу в нічний час (стаття 108 КЗпП України), надурочний час (стаття 106 КЗпП України), оплата роботи за роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.

Зазначені складові заробітної плати мають виплачуватись понад розмір мінімальної заробітної плати. Не можуть враховуватись, також виплати за невідпрацьований робочий час (оплата часу відпустки, компенсація за невикористану щорічну відпустку, допомоги по соціальному страхуванню, матеріальні допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально – побутових проблем, тощо). За умов виконання працівником роботи на умовах внутрішнього сумісництва обрахунок забезпечення мінімального розміру заробітної плати проводиться окремо за кожною посадою (професією) за фактично відпрацьований робочий час.

Отримана працівником винагорода за виконання ним роботи чи надання послуги за відповідним цивільним договором укладеним з юридичною особою, де він працює за трудовим договором, участь в обчисленні розміру заробітної плати для забезпечення її мінімального розміру не приймає.  

Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати 3 200 грн., роботодавець зобов’язаний провести доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати.

При цьому, розмір заробітної плати за першу половину місяця відповідно до вимог частини другої статті 115 КЗпП України має становити не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника, а не розміру мінімальної заробітної плати. Якщо розмір заробітної плати у зв’язку з періодичністю виплати її складових є нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, проводиться доплата до рівня мінімальної заробітної плати.

У разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу (неповний робочий день або неповний робочий тиждень), а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці (робочого часу).

Мінімальна заробітна плата у погодинному розмірі застосовується на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю, у разі застосування погодинної оплати праці.

Система оплати праці працівника погодинна, відрядна або інша та відповідно на її основі розмір оплати праці є істотною умовою трудового договору. Зміна системи оплати праці допускається у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці при продовженні працівником роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про що працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 КЗпП України. Встановлення мінімальної заробітної плата в погодинному розмірі здійснюється у колективних договорах або за погодженням з профспілковими чи іншими органами, уповноваженими на представництво трудовим колективом, погодинної оплати праці із застосуванням відповідних нормованих завдань та обліку фактичного робочого часу. Фізичні особи, які використовують найману працю умови погодинної оплатою праці із застосуванням відповідних нормованих завдань та обліку фактичного робочого часу визначають у трудовому договорі, який відповідно до вимог частини першої статті 24 КЗпП України укладається обов’язково у письмовій формі. Підвищення мінімальної заробітної плати в погодинному розмірі не є підставою для збільшення нормованих завдань, установлених на годину праці.

Відповідно до вимог статті 96 КЗпП України мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з 1 січня 2017 р. – 1600 грн. Вказаний розмір є мінімальним розміром основної заробітної плати, і діє продовж 2017 р. Відповідно до умов пункту 3 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1774 мінімальна заробітна плата після набрання чинності з 1 січня 2017 р. цього Закону, як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат не застосовується. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 грн. Мінімальна заробітна плата після набрання чинності Законом № 1774 не застосовується як розрахункова величина у колективних договорах та угодах усіх рівнів. Пунктом 5 Розділу ІІ Закону № 1774 сторонам, які уклали колективні договори і угоди, вказано у тримісячний строк привести їх норми у відповідність із цим Законом згідно із законодавством. До внесення змін до колективних договорів і угод усіх рівнів щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до умов статті 56 КЗпП України за угодою між сторонами трудового договору працівником і роботодавцем може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. При цьому, якщо одна сторона трудового договору не погоджується на встановлення неповного робочого часу в період дії трудового договору режим неповної тривалості робочого часу не може запроваджуватись. Роботодавець зобов’язаний встановити неповну тривалість робочого часу лише на просьбу вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку. Тривалість робочого часу є істотною умовою трудового договору. Якщо при прийнятті на роботу сторони трудового договору не погодили встановлення неповної тривалості робочого часу вважається, що сторони не дійшли згоди про укладення трудового договору (прийняття на роботу). Роботодавець вправі запровадити неповну тривалість робочого часу у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці при продовженні працівником роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про що працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці відповідно до вимог частини третьої статті 32 КЗпП України. Передбачена вимога здійснення повідомлення працівника не пізніше ніж за два місяці про зміну істотних умов праці є законодавче встановленою гарантією права працівника на працю. Законодавче підвищення мінімальної заробітної плати не є підставою для встановлення неповної тривалості робочого часу працівнику. Оформлення працівника на неповний робочий час передбачає визначення наказом чи іншим локальним актом роботодавця режиму виконання ним роботи: встановлення часу початку та закінчення роботи, перерви та вихідного дня. Фізичні особи, які використовують найману працю, умови про режим роботи працівника зазначають у тексті трудового договору. Не визначення режиму виконання працівником роботи створює умови для порушення його права на дотримання роботодавцем вимог законодавства про робочий час та час відпочинку, і для фактичного залучення працівника до виконання ним роботи повний робочий час, та виплати заробітної плати, без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків. Відповідно до вимог статті 56 КЗпП України оплата праці працівника який працює неповний робочий день або неповний робочий тиждень провадиться пропорціонально відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

За порушення законодавства про працю винні особи притягаються до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 41 КУпАП (штраф – від 510 до 1700 грн.), за повторне протягом року вчинення порушення, або якщо протиправне діяння, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда за частиною другою статті 41 КУпАП (штраф – від 1700 до 5100 грн.).  Відповідно до вимог статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу: в разі оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати (96000 грн.), за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення; за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати (32000


Праця та заробітна плата

 

Головне управління Держпраці у Херсонській області інформує
1 січня 2017 року збільшена фінансова відповідальність роботодавців за використання нелегальної праці

У зв’язку із набуттям чинності з 01.01.2017 Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ (далі – Закон № 1774) Головне управління Держпраці у Херсонській області  повідомляє.

Починаючи з 01.01.2017 статтею 265 Кодексу законів про працю України запроваджені фінансові санкції стосовно юридичних та фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю, за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (9600 гривень).

У разі, якщо недопущення до перевірки з питань допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків розмір штрафу складе 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (320000 гривень).

Крім того, у зв’язку із встановленням розміру мінімальної заробітної плати на рівні 3200 гривень Законом України „Про державний бюджет на 2017 рік“ значно збільшені розміри штрафних санкцій за порушення законодавства про працю, передбачені статтею 265 Кодексу законів про працю України.

Так,  у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків розмір штрафної санкції складатиме 96 000 гривень за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

За порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі розмір штрафу складатиме 9600 гривень.

Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці тягне за собою штраф у розмірі32 000 гривень за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

У разі недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються довиконання обов’язків, передбачених законами України “Про військовий обов’язок і військову службу”, “Про альтернативну (невійськову) службу”, “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, штраф складатиме 32 000 гривень за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим – сьомим  частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України загрожує роботодавцям штрафом у розмірі 3200 гривень.


«Легалізація пільгової зайнятості»

Основним джерелом наповнення місцевих бюджетів є податок з доходів фізичних осіб. Ці кошти спрямовуються на вирішення соціальних проблем кожного населеного пункту, якісне медичне обслуговування, належний рівень освіти та культури. Зменшення заборгованості по заробітній платі чи легалізація доходів – це  не тільки надходження до бюджету, а й захист прав та законних інтересів платників податків.

 Протягом березня 2016 року  робочою групою з питань легалізації оплати праці та зайнятості населення, повноти сплати страхових внесків до бюджету Пенсійного фонду України та соціальних фондів здійснено 1 рейд, перевірками охоплено 29 роботодавці, які використовують найману працю. При цьому встановлено 3 фактів використання найманої праці без належного юридичного оформлення, під час бесіди з  роботодавцям та найманим працівниками проведено адресну роботу та надано роз’яснення щодо легалізації заробітної плати та наслідків отримання заробітної плати в «конвертах».

Це свідчить про те, що далеко не всі приватні підприємці прагнуть оформити трудовий договір зі своїм найманим працівником належним чином. А між тим, оформлення трудових відносин у законодавчо встановленому порядку, офіційне отримання заробітної плати – це  державний захист від незаконного звільнення, безпечні умови праці, гарантоване право на відпочинок, своєчасно виплачена легальна заробітна плата, страховий стаж та можливість при досягненні пенсійного віку мати гідне пенсійне забезпечення.

Питання додержання законодавства про оплату праці та забезпечення соціальних гарантій працюючих на сьогодні – один  із вагоміших напрямків роботи 


Дотримання вимог чинного законодавства з питань праці

Станом на 01 квітня 2013 року заборгованість із заробітної плати в районі відсутня. Протягом січня-березня 2013 року головним спеціалістом управління праці та соціального захисту населення районної державної адміністрації здійснено 7 перевірок, щодо додержанням підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності законодавства щодо своєчасної виплати заробітної плати працівникам та запровадження мінімальних державних гарантій з оплати праці. Порушень трудового законодавства не виявлено.

Робочою групою з питань легалізації оплати праці та зайнятості населення, повноти сплати страхових внесків до бюджету Пенсійного фонду України та соціальних фондів здійснено 5 рейдів, перевірками охоплено 22 роботодавці, які використовують найману працю. При цьому встановлено 7 фактів використання найманої праці без належного юридичного оформлення. Вжитими заходами зі сторони членів робочої групи на даний час легалізовано працю 5 осіб.